Каталог файлов
| Главная » Файлы » У вільний час |
Історія прізвищ людей, які проживали і проживають в Ленінському
| 30.05.2012, 01:57 | |
Походження прізвищ людей, які проживали або проживають у с. Ленінське
У нас в селі проживають люди різних національностей: багато росіян, українців, є німці, чехи, болгари, корейці, ізити, молдавани, татари, румини. Мабуть, тільки одиниці мають «чисте» походження. У більшості в родині є кілька національностей.
Генетичний зв'язок із прізвиськом закріпився в самому значенні українського слова «прізвище». Інше походження має російське слово «фамилия», запозичене через польську або німецьку мову з латинського familia — «домочадці, родина». Щоправда, слово «фамилия» почало вживатися лише з часів Петра І, до того друге найменування людини позначали в російській мові словом «прозвище».
Історично ж прізвище – це спільність людей, що складається з родини хазяїв і рабів, які їм належать. Значення слова прізвище не перетерпіло істотних змін за багато століть свого існування. На зорі свого походження воно означало наслідуване родове ім’я, що вказувало, до якого роду належить її носій. У сучасному ж значенні прізвище позначає наслідуване сімейне іменування, що додається до імені людини. Як бачимо, відмінності невеликі – історія й походження кожного прізвища ведуть нас до тієї родини, яка була її родоначальником Походження прізвищ. 1. Від професії. (Кузнєц, Пастух, Коваль, Бондар) 2. Від місцевості проживання. (Озеров, Полевой, Болотников) 3. Утвір від географічних назв. 4. Пов’язана з маєтками їх власників (В’яземський, Шуйський). 5. Від прізвиська. (Кривощекин, Скалозуб, Новиков) 6. Від імені. (Іванов, Петров, Ільїн) 7. Від історичної події. (Невський) 8. Утвор. від події в житті людини. (Найдьонов, Подкидышев) 9. Від особистих якостей людини (Смирнов, Сміливих, Грозний) 10. Від церковних імен і свят. (Рождественський) 11. Від назв тварин і птахів. (Шпаків, Дроздів, Медведєв, Зайцев, Бобрів) 12. Від зовнішності людини. (Кривощекин, Рыжов) Якщо прізвища на -енко можна вважати основним східноукраїнським типом, то прізвища на -ук (-юк), -чук належать до західноукраїнського типу. Широке побутування в живомовній народній стихії загальних назв. Найменування з формантом -енко, що виник шляхом поєднання суфіксів -еня і -ко, як і слова на -еня (зайченя, козеня, хлопченя), позначали малих, недорослих істот: Бондаренко—первісне «малий бондар, син бондаря», Іваненко—«малий Іван, син Івана».
Подібне значення мали й слова з суфіксом -ук (-юк), -чук: баранчук «невеликий баран», ведмедюк і ведмедчук «молодий ведмідь», парубчук «молодий парубок» і т. ін. Недорослих, молодих осіб і синів із суфіксом -енко (-єнко) і -ук (-юк), -чук можна проілюструвати численними прикладами відповідних утворень, похідних від назв осіб за ремеслом, професією і родом діяльності, поданих у словнику української мови за редакцією Б. Д. Грінченка: коваленко «син коваля» і ковальчук з двома значеннями — «син коваля» і «учень коваля», писаренко «син писаря» і писарчук «син писаря», «молодий писар, канцелярист»…. циганенко «син цигана» і циганчук «син цигана», «молодий циган»; бондаренко «син бондаря» і бондарчук «підмайстер бондаря»; маляренко «син художника, маляра» і малярчук «учень художника, маляра», шевченко «син шевця» і шевчук «підмайстер у шевця, учень шевця» та ін. Прізвища, що означають молодих осіб: син і учень
Бабешко – син Бабеша, тюрське ім’я, яке з’явилося на території України разом з татаро-монголами або завдяки контактам українців з азовськими татарами або турками. Це ім’я в тюрських мовах означає «хлопчик, син», «дитина». 2 версія – походить від прізвиська, пов’язаного з укр. «бабешки» - «потруха, лівер, нутрощі тварин, які вживають в їжу». Можливо, таке прізвище одержала людина, яка виготовляє і продає лівер, ліверні ковбаси. 3 версія – прізвисько походить від слова «баба». Можливо, виховувався бабою, а не матір’ю.
4 версія – прізвисько Бабешко дали любителю волочитися за жінками (в народі— бабами або «бабешками»). Балабова - від прізвиська Балаба - «хлібець, колобок, каравай». Балабой могли називати пекаря. Дане прізвисько може указувати на особливості предка: повнота. У «Толковом словаре живого великорусского языка» В.І. Даля зустрічається слово «баляба», яке в архангельських говорах означаеє «рохля, разиня, ротозей». Отже прізвисько Балаба міг одержати неуважний, нерасторопний человік. Крім того, у давніх татар існувало обрядове ім’я Балабаш (буквально – «главный ребенок»), яке давалось першій дитині. Вірогідно, що Балаба – русифікований варіант цього імені. Бондаренко - «син бондаря» майстер по виробництву бочок.
Бреднєва –син Бредня, ( прізвисько), що означає «невеликий невід, яким ловлять рибу вдвох, ідучи бродом». Отже, засновник роду був риболовом.
Войников - син Войника, від «воїн». Предок був військовим діячем.
2 версія, прізвище походить від імені Войник. Волобуєв – син Волобуя, на Дону так називали людину, яка забивала волів.
Вшивкова – дочка чи дружина Вшивки (прізвисько). 1 версія – від комахи «воша». В цьому випадку Вшивком могли називати неохайну людину.
2. Можливо, що прізвисько походить від дієслова «вшивати».Тоді прізвисько Вшивка міг одержати кравець. 3. Не виключений також етимологічний звязок прізвиська і з іменником «вшивка» - так в архангельських говорах називається качка-нирок. Тому прізвисько Вшивка міг носити або хороший плавець, або мисливець. Гончарук – син або учень гончара (майстер, що виготовляє посуд та інші вироби з глини).
Гончаров – син Гончара (майстер, що виготовляє посуд та інші вироби з глини).
Гуменюк - син Гуменного, можливо, що людина за прізвищем Гуменний була сторожем на гумні. Не виключено також, що прізвище Гуменюк походить в результаті видалення голосної «і» в прізвищі Ігуменюк, тобто син настоятеля монастиря (ігумена).
Дегтяренко – син дегтяра (той, хто виготовляє і продає дьоготь). «Дьоготь»- «смолистая и пригорелая жидкость, выгоняемая из бересты огнем».
Деревянко - син Деревяного. Прізвисько Деревяний міг одержати чоловік з дерев’яною ногою. 2 версія - людина жорстока, непоступлива. 3 версія – предок міг обробляти дерево, виготовляти дерев’яний посуд.
Дерев’янчук - син Деревяного Дигавцов –син Діги, «тига, тега, кличка гусей». Так могли назвати того, хто займався разведенням гусей на продажу. Не виключено, що це міг бути мисливець на диких качок або хлопчик – пастушок.
Дядьков – син дядька,– дорослий чоловік або брат батька (матері); можливо і від застарілих значень – селянин (1); особа, що наглядала за підлітком у дворянській сім’ї (2); унтер-офіцер, якому доручали навчання новобранців в армії (3).
Каравичева - син Карави, «стационарное орудие лова, которое состоит из поднятой над поверхностью воды сеточной ловушки высотой не больше 3 метров с постоянно закрепленными стенками и одного направляющего крыла, которое примыкает к берегу или перекату». Очевидно, так нарекли риболова, або людину, яка займалася виготовленням каравок.
Колесніков - син Колесніка. Очевидно, що засновник роду Колесникових був майстром по виготовленню колес. Можливо, що Колесником могли називати перевізника, ямщика.
Колосов -син Колоса. очевидно, так називали селянина, який збирав добрий врожай зі своїх наділів.
У вологодських, новгородських, пермських говорах прізвисько Колос одержував дріб’язковий, причепливий, нерішучий чоловік. Коніков – син Коніка, це прізвисько булопоширене в давнину. Воно вказувало на людину, що доглядала за кіньми, або на стійкість, витривалість.
Кравченко – син кравця (фахівець із пошиття одягу). Менш вірогідно, що прізвисько походить від слова «кравчий» - так на Русі називали слугу, який підносив вино царю і його гостям.
Кравцов – син Кравця (фахівець із пошиття одягу) Кравчук - син кравця (фахівець із пошиття одягу). Кушнаренко - син Кушнаря. В основі прізвиська Кушнарь лежить перекручене німецьке слово Kurschner – «скорняк». Отже, Кушнарем називали того, хто займався вичинкою шкіри, пошивом хутряних виробів.
Мальченко – син Мальчика (прізвисько) 1.Мальчиком в народі часто називали дорослого чоловіка, який вирізнявся активністю, бешкетливістю.
2.Однак таке прізвисько нерідко давали слугам або офіціантам. Мельниченко – син Мельника (прізвисько).
Моложніков – син Моложніка (прізвисько). В основе лежить дієслово «моложить» (або «молодить»), «подслащать (напитки)». Крім того, молодью в давнину називали піну на молодому пиві. Отже, носій прізвиська міг займатися виготовлення пива.
Овсянніков – син Овсянніка. Овсяннік — продавець вівса; овсяник — хліб із вівсяної муки. Була приказка: "Не ламайся, вівсяник, не бути тобі калачем" (калачі пекли з пшеничної муки).
Плєтюк - можливо, син Пліті (краснопірки) або «плєті» (батога) 2. Походить від Плєтюх, «плести» - «вити, перевивати». Таке прізвисько міг одержати майстер, що плете канати. 3.Також в основ прізвиська Плетюх може лежати друге значення дієслова «плести» - «говорити щось невгамовне, безглузде; говорити неправду».
Прасалов - син Прасола. Прасолом в давнину називали «разъезжего торговца, скупавшего оптом соль, мясо, рыбу для розничной продажи».
Крім того, в тамбовських говорах слово «прасол» мало також значення «гуртовщик, торговец скотом», «перекупщик», «закупщик по деревням холста, пеньки, щетины». В говорах ПриднІпров’я «прасол» означало – «скупий». Пундєв – син Пунди, що означає «камень, грузило, по нижней оборине сети». Очевидно, засновник роду Пунда був рибалкою або займався виготовленням сіток. Саєнко -син Ісайя (з давньогрецької – «спасіння Господнє»). Менш вірогідно, що прізвище походить від «сайка» - «білий хліб крутого замісу».
Свинаренко – син Свинаря. Той, хто працював у свинарнику або розводив свиней. Така робота була в пошані, адже свиноводство здавна було поширене у слов’ян. Терехова – дочка або дружина Тереха, яке походить від церковного імені Терентій (з латинського Terentius – римське родове ім’я; ср. terere – "тереть, растирать, молотить хлеб”).Так нерідко у Візантії називали помічниківі молодших художників, які працювали у майстернях великих майстрів живопису і фрески.
Ткаченко – син або учень Ткача.
Тюков – син Тюка, «тюкать» - «стучать, колотить, бить молоточком, киркой, отесывать камень, насекать». Так називали в давнину теслярів. Однак предок Тюкових міг бути і землеробом: «тюкач» в північних говорах – «сухой ком земли на пашне».
2 версія – в основі лежить слово «тюк» - «связка, вязанка, кипа; увязанный, закупоренный сверток товара». В цьому випадку прізвисько Тюк міг одержати торговець, упаковщик товарів чи просто повна людина. Уколов – син Уко´ла. (від мирського імені), яке походить від хрестильного Вукол - bukolos, «пастух». За іншою версією, прізвище Уколов утворене від прізвиська Укол. У діалектах слово «укол» має значення «частина, доля, пай», а в вологодських говорах – «міра землі». Прізвище було записано в Средньому Поволжі, тому у ньому, очевидно, відобразилося архаїчне власне поволзьке значення цього іменника : риболовецька артіль одержувала від хазяїна укол - аванс, який виплачувала з улову. У цьому випадку прізвисько Укол указувало на рід занять предка.
Чевичелова - належала Чевичелу (прізвисько). Можливо, від слова «чавича», яке в камчатських говорах означає «вид лосося». Засновник роду Чевичелових був риболовом.
Чумаков - син Чумака, від «чумачити» - «ходити в чумаках, займатися перевозом». 2 версія - в центральних районах Росії Чумаком називали неохайну, неумиту людину, 3 - в Казані і Пермі – власника кабака. 4 -це український народний танец.
Шапошнікова - син Шапошніка. Шапошніком називали або майстра по пошиву шапок, або торговця головними уборами.
Шевцов – син Шевця . Швець, шевець — майстер, який шиє взуття, чоботар.
Надзвичайне розмаїття типів українських прізвищ виявляється і у великій групі іменувань, що вказують на ремесло, професію, вид заняття першого носія прізвища, яке колись було прізвиськом.
Безотосна походить від "отоса” – "веревка от конца передней оси к концу оглобли”. Предок міг бути кучером.
Гаман – ( з тюрської мови – шкіряний мішок, торбинка для грошей, кишеня, 2.єврейське свято, 3.особа з якої євреї нібито глузують на святі) Так могли називати того, хто виготовляв гамани. А також прізвисько могло вказувати на матеріальний достаток людини.
Єрмак, можливо, походить від аналогічного прізвиська, яке в свою чергу походить від «єрмак» - «малый жернов, для ручных крестьянских мельниц». В такому випадку прізвисько вказує на те, що засновник роду Єрмак був мірошником.
Казанчан - від прізвиська Казан, qazan- «котел, котловина». Отже, засновник роду займався виготовленням котлів. Можливо, hazzan - «той, що читає молитву під час богослужіння, кантор».
Кан – від «баржа, лодка, челн». Очевидно, засновник роду Канн був перевізником через річку,озеро. А ще вказує на його месце проживання: на березі ріки чи озера.
Кірнос – від прізвиська Кірнос, так західні слов’яни називали кабана. Скоріш за все, засновник роду міг полювати на кабанів або бути фізично міцною людиною. Коваль - майстер, що виготовляє металеві предмети. Кошель – велика плетена з лика чи бересту корзина, сумка. 1. Засновник роду Кошелів був, очевидно ремісником, займався виготовлнням необхідних в господарстві корзинок, кошелів, сумок, і тому був, звичайно, людиною, яку поважали. 2. Крім того, слово «кошель», згідно «Толковому словарю живого великорусского языка» В. И. Даля, має значення «приспособление для ловли рыбы или раков». Можливо, що родоначальник Кошелів був завзятим рибалкою, знав секрети успішного рибного промислу. 3. «Кошель» означає «загородку из бревен или жердей, применяемую при сплаве леса». Можливо, що перший із Кошелів займався лісозаготовельними роботами, і особливо доставкою лісоматеріалів у пункти призначення. 4. Слово «кошель» також вживалося у мірошницькій справі. Кошель − це мірошницький рукав, через який ішла «кошельная», тобто крупчатка, мука. Відповідно, засновник роду Кошелів міг працювати у млині.
Кушнір - фахівець, що вичиняє хутро із шкіри та шиє хутряні вироби. Лємєш - «режущая часть плуга или сохи». (В.А. Никонов передает сообщение родственников певца С.Я. Лемешева о возникновении его фамилии. По его словам, их предок был тверским крестьянином. Однажды, закончив работу в поле, он шел домой чуть не плача: лемех потерял. Это слово и закрепилось за ним в качестве прозвища). Засновник роду міг бути селянином – землеробом або майстром по виготовленню і ремонту господарського знаряддя.
У вологодських говорах поширене дієслово «лемешить», «пахать, бороздить сохою», а в переносному значенні «ходить медленно, вперевалку, как ходили за сохой». В цьому випадку прізвище вказувало на індивідуальні особливості конкретної людини. Міллер має англійське походження. «miller», означає «мірошник». Рибалко – від прізвиська Рибалка. Раніше в деяких говорах і зараз, «рибалка» означало не рибну ловлю, а служило назвою рыболову, рыбаку
Рибчук – син Риби. Це прізвисько міг одержати рибак або житель населеного пункта Рибіно, Рибчини. За іншою версією прізвище походить від нецерковного імені Риба. Рибу вважали священною в різних культурах і традиціях, думали, що вона посередниця між небом і землею, «птах зелі». Пізніше вона стала символом поглибленого внутрішнього життя, яке заховане під поверхнею речей, а також знаком життєвої сили, яка піднімається. Ловля ж риби означала достаток і мудрість. Не випадково саме риба стала символом Христа. Сапа - «ручные сельскохозяйственные орудия для рыхления почвы и уничтожения бурьяна»; «окоп, траншея». Очевидно, таким прізвиськом нарекли працьовитого селянина, який сумлінно веде своє господарство. Стаднік - пастух. Соболь – очевидно, засновник цього прізвища був купцем і торгував соболиним хутром , за що одержав прізвисько Соболь.
Соломка від мирського імені Соломка. "Существует несколько версий происхождения фамилии Соломка. По одной из них, в ее основе лежит мирское имя Соломка, которое восходит к нарицательному «солома» со значением «стебли хлебных злаков без зерен, остающиеся после обмолота». До введения на Руси христианства наречение ребёнка именем, представляющим собой название животного, птицы или растения, было очень распространённой традицией. Это соответствовало языческим представлениям человека о мире.
Древнерусский человек, живший по законам природы, сам представлял себя частью природы. Поэтому, давая младенцу такое имя, как Соломка, родители хотели, чтобы природа воспринимала ребёнка как своего, чтобы к нему перешли те полезные качества, которыми наделён избранный представитель растительного мира. Согласно другой версии, в основе фамилии лежит прозвище Соломка, которым могли прозвать человека, занимающегося хранением и продажей соломы. Тогда прозвище относится к так называемым «профессиональным» именованиям, указывающим на род деятельности человека. Соломкой могли назвать світловолосого человека". Халаман – 1.(гала –молоко, ман – людина) молочник. 2.Прізвище Халаман походить від прізвиська Халам- «халам» один із видів армянських плащів з головним убором із шкіри звіра. Так могли назвати того, хто займався пошивом плащів або їхнім продажем. 3. Прізвисько Халам могло належати тому, хто часто носив подібний одяг.
Хорунжий походить від прізвиська Хорунжий - «хоругвь» - «значок, прапор, знамя, стяг». З XIV століття у Польші і сусідніх з нею країнах «хорунжиєм полка» називався офіцер, який керував «ополченням одного повіту, яке називалось хоругвью (ополчення кажного повіту було окремою бойовою одиницею і тому моло своє знамя — хоругвь). Цідилкін - належить Цідилі (прізвисько), від «цідити». 1.Можливо, що Цідилею називали робітника, який цідив, очищував від чогось. 2.Так могли називати того, хто нехотя спілкувався з оточуючими.
Чкан - від прізвиськаа Чкан, - 1. «чкать» - «ударити, бити, стукати». Чим саме займався перший носій прізвиська, зараз сказати неможливо, адже більшість рабіт – шумні.
2. Можливо, прізвище Чкан одержав чеканщик - робітник, який займався чеканкою монет. 3. В давній Русі чеканом називався бойовой молоток, який мав на кінці гострий шип. Чеканне ремесло – одне з найдавніших на Русі. Суть чеканки заключается в обробці поверхні металу шляхом ударів молотка по спеціальному інструменту – чекану. Чекани розрізняються за формою робочого кінця і призначенню. Шаповал – майстер, який виготовляє шапки.
Ярочкін – від прізвиська Ярочка, - «молода вівця». Можливо, прізвисько відноситься до професійних імен. родоначальник міг займатися разведенням овець або бути вівчарем.
Прізвища, які походять від мирського та мирського охоронного імені.
Волков – син Вовка Багато народів світу вірили в магічну силу імені, його нерозривний зв'язок з людиною, яку воно називає. Вірили в це і давні слов'яни. Тому часто нарікали дітей назвами звірів — Вовк, Ведмідь, Зубр, вважаючи, що такі імена відлякуватимуть злих духів. Друга версія - від лісового хижака або про підступну, похмуру людину.
Воронюк – син Ворона. Прізвище Воронюк має україно-білоруське походження, на що вказує суфікс -юк. В основі прізвища лежить прізвисько Ворон. Швидше за все, воно містило вказівку на особливості зовнішнього вигляду людини: наприклад, чорне волосся або довгий ніс. Також можливо, що в основі прізвища Воронюк лежить мирське охоронне ім'я Ворон. Згідно забобонному звичаю, подібні імена присвоювалися дітям з метою захистити їх від злих сил. Для того щоб не спокушати долю і відвести зло, дітям давалися імена зі значенням прямо протилежним тому, що очікували або бажали батьки для дітей. В даному випадку, сподіваючись мати гарного та здорового хлопчика, батьки назвали його Ворон. Тим не менш, до введення на Русі християнства наречення дитини ім'ям, що представляє собою назву тварини або рослини, було дуже поширеною традицією. Це відповідало язичницьким уявленням людини про світ. Давньоруський чоловік, який жив за законами природи, сам уявляв себе частиною природи. Даючи дитині таке ім'я, як Ворон, батьки хотіли, щоб природа сприймала дитину як свою, щоб до нього перейшли ті корисні якості, якими наділений обраний представник тваринного або рослинного світу.
Верескун – від аналогічного прізвиська, яке означає «визгун, тот, кто много кричит, верещит». Прізвище указує на характер предка.
(«Согласно другой, менее правдоподобной версии, в основе этой фамилии лежит нецерковное личное имя Верес: в северной полосе России так называют можжевельник. Возможно, эта фамилия восходит к глаголу «вересить» - «курить, дымить, чадить». Нельзя исключить, что фамилия образована от украинского слова «вересень» - «сентябрь». Тогда прозвище могли дать ребенку, который родился в этом месяце). Жук –чорний, як однойменна комаха, або хитра, шахраювата людина. (Основой фамилии Жук послужило мирское имя Жук. Наличие второго, мирского, имени было своеобразной данью древней славянской традиции двуименности. Ее целью было сокрытие главного, церковного имени от «нечести» и «злых духов». Фамилия Жук образована от нехристианского имени Жук. Позднее это имя приобретает статус прозвища. Жуком могли называть черноволосого человека).
Зяблов – син Зяблого, (в основе фамилии лежит не прозвище, а мирское имя Зяблый, которым нарекли ребенка, родившегося в морозный зимний день. Однако, не исключено, «чувствительный к холоду». Вероятно, таким прозвищем нарекли человека, который постоянно мерз, не зависимо от времени года.
Кірнос - в основі прізвища лежить мирське ім’я Кірнос, що означало кабан. Кондрашов –син Кондраша. (Фамилия Кондрашев восходит к мирскому имени Кондраш, уменьшительной формы имени Кондратий, которое, в свою очередь, является русским разговорным вариантом канонического мужского имени Кондрат. Последнее происходит от латинского слова quardatus, т.е. «квадратный, широкоплечий». Кондраш, со временем получил фамилию Кондрашев).
Кретова - в основу фамилии Кретова легло мирское имя Крот. Согласно древней славянской традиции двуименности мирское имя служило своеобразным оберегом, защищающим человека от нечистой силы. Фамилия Кретова происходит от некрестильного имени Крот. Такие имена от названий животных бытовали в старину на Руси. Однако ее следовало бы выговаривать Крётов: от областного "крёт” - крот. Так, в старину скупого, запасливого крестьянина односельчане называли "крёт мужик”.
Крикун – від прізвиська Крикун, так називали неспокійну, запальну дитину, яка кричала без причини. Крім того, прізвисько Крикун міг носити чоловік, який мав спокійний характер, але сильний голос.
Криленко – син Крила, мирське ім’я. В давнину імена, утворені від назв частин тіла тварин були поширені. Так з’явились прізвища Когтєв, Хвостов, Лапін, Перов та ін.
За іншою версією, прізвище Криленко, можливо, семінарське, присвоєне вихованцю духовної семінарії. Вона ніби символізувала злет ввисоту до неба. Не випадково ангели завжди зображувалися з крилами. Найдьонов - син Найдьона. (Это имя давали ребенку в целях уберечь от нечистой силы. Существовал такой обряд: отец или дед выносил больного ребенка из избы и через некоторое время приносил его же обратно, называя не старым именем, а Найдёном или Ненашем: пусть услышат бесы, что это другой ребенок, и отступятся от него. Особенно это имя было распространено в Новгороде).
Непочатий (Непочатым в прошлом называли что-то полное, целое, еще не начатое, не тронутое, доверху наполненное. Скорее всего, это прозвище выполняло так называемую «охранительную» функцию и использовалось в качестве оберега. Вполне возможно, что родители, нарекая своего сына Непочатым, желали ему счастливой жизни и семейного благополучия. Не исключено также, что предок Непочатых был обеспеченным человеком, живущим в изобилии).
Нудний (Фамилия Нудный образована от прозвища Нудный, которое восходит к аналогичному прилагательному. В старину это слово имело значение «трудный, нужный, тяжкий, невольный». Соответственно, прозвище Нудный мог получить тот, кто понуждает, понукает – например, приказчик. Позднее у этого слова возникло новое значение, близкое современному – «несносный». Но маловероятно, что прозвище Нудный указывало на особенности характера человека. Скорее всего, данное прозвище выполняло так называемую «охранительную» функцию.
Согласно суеверному обычаю, существовавшему на Руси, подобные прозвища присваивались детям с целью отвращения злых сил. Для того чтобы не искушать судьбу и отвести зло, детям давались прозвища со значением прямо противоположным тому, что ожидали или желали родители для детей. В данном случае, надеясь иметь красивого и здорового мальчика, родители назвали его Нудным). Поздняков – син того, що народився пізно.( Основой фамилии Поздняков послужило мирское имя Поздняк. Так обычно называли ребенка, родившегося много лет спустя после предыдущего или же под старость родителей).
Рабійчук - син Рабія (ведет свое начало от прозвища Раб. Прозвище Раб образовано от аналогичного нарицательного со значением «невольник, крепостной». Возможно, что Рабом называли крепостного крестьянина. Однако, скорее всего, прозвище выполняло так называемую «охранительную» функцию и использовалось в качестве оберега.
Согласно суеверному обычаю, существовавшему на Руси, подобные прозвища присваивались детям с целью отвращения злых сил. Для того чтобы не искушать судьбу и отвести зло, детям давались прозвища со значением прямо противоположным тому, что ожидали или желали родители для детей. В данном случае, надеясь иметь свободного и счастливого мальчика, родители назвали его Рабом). Слєпова – дружина чи дочка Сліпого, ім’я яке давали незрячому, або тому, хто мав поганий зір. Але ім’я могло виконувати і охоронну функцію використовуватися як оберег від злих сил. В данному випадку, надіючись мати красивого і здорового хлопчика, батьки назвали його Сліпим.
Народні назви співців і музикантів спричинились до появи прізвищ
Дуденко - син того, що грає на дуді. (Фамилия Дуденко ведет свое начало от прозвища Дудка. Прозвище Дудка восходит к нарицательному «дуда, дудка». В старину дудка была популярным музыкальным инструментом. Она состояла из бузинной тростины или камыша и имела несколько боковых отверстий с мундштучком для вдувания. Поэтому, скорее всего, это прозвище носил тот, кто играл на дудке или занимался изготовлением разного рода музыкальных инструментов.
Известно также, что дудкой в Сибири называли пляску живого, веселого характера. В этом случае прозвище Дудка принадлежало лихому и веселому плясуну). Дудкін (Фамилия Дудкин восходит к нарицательному "дуда, дудка”, которое и легло в основу прозвища. В старину дудка была популярным музыкальным инструментом, поэтому, скорее всего, это прозвище носил тот, кто играл на них или делал их.
Согласно другой версии, Дудкой могли прозвать и того, кто "дудит", то есть пьет много кваса, браги, воды). Дудченко - (ведет свое начало от прозвища Дудка. Прозвище Дудка восходит к нарицательному «дуда, дудка». В старину дудка была популярным музыкальным инструментом. Она состояла из бузинной тростины или камыша и имела несколько боковых отверстий с мундштучком для вдувания. Поэтому, скорее всего, это прозвище носил тот, кто играл на дудке или занимался изготовлением разного рода музыкальных инструментов.
Известно также, что дудкой в Сибири называли пляску живого, веселого характера. В этом случае прозвище Дудка принадлежало лихому и веселому плясуну). Музиченко – син музики.
Співаков – син Співака.
Цимбаліст – той, що грає на цимбалах.
Прізвища, утворені від церковного імені
Александров –син Олександра (з грецької - захисник людей)
Алєхін (Основой фамилии Алехин послужило церковное имя Алексей. Фамилия Алехин происходит от крестильного имени Алексей (в переводе с древнегреческого – «оберегающий»), а точнее от его производной формы — Алеха).
Альохін (Основой фамилии Алёхин послужило церковное имя Алексей. Фамилия Алёхин происходит от крестильного имени Алексей (в переводе с древнегреческого – «оберегающий»), а точнее от его производной формы — Алёха.
Скорее всего, основатель рода Алёхиных был выходцем из рабочей или крестьянской среды. Такое предположение объясняется тем, что фамилии, образованные от полной формы имени, имела в основном социальная верхушка, знать, или семьи, пользовавшиеся в данной местности большим авторитетом, представителей которых соседи уважительно звали полным именем, в отличие от других сословий, звавшихся, как правило, уменьшительными, производными, обиходными именами. Алёха, со временем получил фамилию Алёхин). 2 версия Был ,например Человек, звали его по двору ЛЕХА, а уж детей Чьи ,чьи? а-а-а,Лехины Ангелова – дочка або дружина Ангела. (Основой фамилии Ангелова послужило церковное имя Ангелий, которое в переводе с греческого означает «ангел, Божий вестник». В основу же фамилии легла просторечная форма этого имени — Ангел). Андрєєв – син Андрія (з грец. — «мужній»), Андрон («переможець»), Андроник («победоносный»).
Андрусик - Андрус і Андрос, можливо, утворені від імені (маленький) Антроп, Андрій- «мужній, хоробрий».
Андрющенко – син Андрія, Андрона.
Антюшина – дочка або дружина Антюші. (Фамилия Антюшина образована от имени Антюша, уменьшительной формы крестильного мужского имени Антоний (Антон), которое предположительно связано с греческим словом «anteo», что в переводе на русский язык означает «вступать в бой, состязаться»).
Артеменко від мирського імені Артем, хрестильне Артемій, прийшло до слав’ян з Древньої Греціі, де воно означало 'здоровий, неушкоджений'.
Апеннін –син Апені, утворено від просторічного варіанту крестильного імені Аполлінарій («той, що належить Аполлону») — Апеня.
Астахов – син Астаха (Стах –щасливий) Основою прізвища служить татарське слово 'квас, закваска'. (Фамилия Астахов образована от имени Астах, производной формы крестильного мужского имени Евстафий. Оно, в свою очередь, имеет греческое происхождение и в переводе означает «устойчивый, постоянный»).
Божко - від церковного імені Богдан. Це ім.*я прийшло з Болгарії - «богом данний». У болгар Божко стало самостійним чоловічим іменем. Мало ймовірно, що прізвище Божко походить від «божок». Божками, как правило, називали язичницькіх богів, ідолів, яким поклонялись люди.
Борисенко – син. (Фамилия Борисенко образована от крестильного имени Борис. Это имя, возможно, является усеченной формой славянского имени Борислав. Однако есть и другая точка зрения, согласно которой, имя Борис восходит к болгарскому слову "борец”. Однако первая гипотеза кажется более правдоподобной).
Васевич - походить від хрестильного імені Василь.
Ім’я Вася - просторічний варіант канонічного імені Василь, від грецького слова basileus, що означає «властитель, царь». Варфоломєєв– син Варфоломія. Но с той же уверенностью можно вести их происхождение от Фалея – разговорной формы имени Фалалей, что в переводе с греческого означает ‘цветущая маслина’.
Власенко – син Власа. (Имя Влас представляет собой просторечный вариант имени Власий, которое в переводе с греческого означает «простой, грубоватый»).
Власов – син Власа (в переводе с греческого означает «простой». Согласно другой версии, фамилия Власов ведет свое начало от существительного «власий»: на Руси так называли толмачей, т.е. переводчиков.
Существует еще одна гипотеза, согласно которой фамилия Власов образовалась от церковного старославянского «влас», т.е. «волос; волосатый, мохнатый». Тем не менее, первый вариант представляется более правдоподобным). Гаврилов – син Гаврила, від церковного імені Гавриїл з давньоєврейського - «божественный воин».
Гаврус від церковного імені Гавриїл з давньоєврейського - «божественный воин». В основу прізвища лягла одна з форм цього імені – Гаврус.
Гритчін– син Гритчі (Мужское крестильное имя Григорий в переводе с греческого означает «бодрствующий». От него было образовано множество производных разговорных форм, одна из которых — Гритча — и легла в основу данной фамилии). Гришко– син Гриші.(Фамилия Гришко образована от крестильного мужского имени Григорий (в переводе с греческого – «бодрствующий»).
Гуров – син Гурія (что в переводе с древнееврейского означает "львенок”. Менее вероятно, что в основе фамилии лежит прозвище Гур – так на Дону называют индюков, а также гордых, надменных людей).
Демидов – син Демида (церковная форма – Диомид, которое переводится с греческого как «божественная власть». Демченко- син Демка (Имя с основой Дем- может происходить от одного из русских мужских имён: Дементий, в переводе с латинского «укротитель». Демид или Диомид (греческое, «совет божий»), Демьян (греческое, «покоритель»). Уменьшительная форма каждого из этих имён, которая звучала как Дема (или Демка)
Детюк – (скоріш за все Дитюк) це не по літам розвинена дитина (широкоплечій, сильний, високий на зріст).
Доротюк-– син Дорофея, Доротея, «божий дар». Євсюков -син Євсюка. Походить від церковного імені Євсевій, яке з грецької eusebes означає «благочестивий».
Єльков – син Єльки, 1. Прізвище походить від одного з чоловічих церковних імен з основою Єл –Єлісєй (з давньоєврейського «врятований Богом»), Єлізар –Бог допоміг, Єливферій (Грецьке – вільний), Єлпіфідор – той, що несе надію, Єлістрат – добрий воїн. 2. Походить від слова «єль». Очевидно, прізвисько вказувало на місце проживання основника прізвища недалеко від ялинового лісу або на рід його діяльності (заготовка ялинової деревини). Єрмак (Фамилия Ермак образована от краткой формы мужских личных имен Иеремия, Ермолай - Ермак. Имя Ермак может быть не только формой какого-либо канонического мужского личного имени; возможно, оно имеет тюркские корни и восходит к слову «ярмак», т.е. «деньги»). ЄфІмов– син Єфіма– «благочестивий, священний». Іванов - син Івана (Фамилия Иванов восходит к русскому варианту канонического мужского имени Иоанн (с древнеевр. – «милость Божья»). Известно,что в древней Иудее оно произносилось как Йоханаан. Русское же имя, вероятно, происходит от прародителя славян Вана, поскольку в древности всех славян называли "ванами". Христианство прибавило к имени только одну букву "и").
Іванісов- син Івана. (Основой фамилии Иванисов послужило церковное имя Иоанн. Фамилия Иванисов восходит к каноническому мужскому личному имени Иоанн (в переводе с древнееврейского – «милость Божья»). Это имя имеет ряд производных форм, одна из которых — Иванис — и легла в основу данной фамилии)
Калінка – (Фамилия Калинка образована от крестильного мужского имени Каллиник (от греческих kallos – «красота», nike – «победа», т.е. «добрый победитель»), а точнее от его краткой формы — Калинка. В народных представлениях славян калина является символом девства, красоты и любви). Клименко – син Клима (восходит к церковному мужскому имени Климентий (в переводе с греческого – «милостливый», или «виноградная лоза»), а точнее к более известной его краткой форме Клим).
Кузьменко –син Кузьми (Имя Косма (Кузьма) пришло в русский язык из греческого, где имя Kosma связывалось с kosmos – «мир, порядок, мироздание», а в переносном значение – «украшение» (ср. слово косметика того же корня).
Кулініч ( Украинская фамилия Кулинич, вероятно, образована от сокращенных форм женского имени Акулина, которое в просторечие звучало, как Кулина или Кулиня. Возможна и связь фамилии с именами Викула (во многих диалектах «плут, обманщик») и Акила (по-латыни – «орел»). Однако украинские фамилии очень часто производились от женских имен. Поэтому первая версия более вероятна.
Лазаренко – син Лазаря. (с древнегреческого означает "бог помог”. Существует и другая, менее правдоподобная версия, возводящая эту фамилию к глаголу "лазать”. В этом случае прозвище Лазарь мог получить как любитель полазать по деревьям, так и проныра, пройдоха).
Лазарєв –син Лазаря.
Лактіонов– син Лактіона. (Лактион — усеченная форма имени Галактион (от греческого "гала", род. падеж "галактос", молоко). От этого же слова и "галактика" — Млечный Путь.
ЛОКТИОНОВ. Написание — в результате сближения со словом "локоть". Правильнее: Лактионов).
Макаров – син Макара, в перекладі – щасливий.
Максимов - син Максима. (Фамилия Максимов восходит к крестильному мужскому имени Максим, которое в переводе с греческого означает «величайший, огромный»).
Малахов – син Малаха. (Малафей — вариант христианского имени Малахия, что по-древнееврейски означает "мой посланец").
Марченко - син Марка. (По одной из версий, оно переводится с латинского как «молот». Римское родовое имя Марк означает либо «сухой, увядающий», либо «родившийся в марте»).
Мануілов – син Мануіла.
Матяжов – син Матяжа, Матяша (Матвія) (Фамилия Матяж ведет свое начало от имени Матиаш (Matyáš), чешской формы крестильного мужского имени Матвей. Это имя в переводе с древнееврейского означает «дар Божий».
Согласно другой гипотезе, фамилия Матяж образована от аналогичного прозвища, которое, скорее всего, восходит к литовскому слову matas, то есть «мера (веса, длины)». Вполне вероятно, что это прозвище относилось к так называемым «профессиональным» именованиям, содержащим указание на род деятельности человека: возможно, предок современного носителя фамилии был торговцем или портным). Мєльохіна – належить Мєлєху. (Фамилия Милехина восходит к мирскому имени Милеха. Это имя, в свою очередь, происходит от слова «милый», то есть «дорогой, желанный, привлекательный, хорошенький, нежный, кроткий». Имена, образованные от основы «мил-», были широко распространены среди славян. Как правило, так называли долгожданного, любимого ребёнка. Также не исключено, что фамилия Милехина ведет свое начало от прозвища Милеха, которое мог получить человек с кротким нравом, добродушный и незлобивый. Менее вероятно, но не исключено, что фамилия Милехина восходит к женскому имени Милена. Оно, в свою очередь, образовано от мужского славянского имени Милан). Микитюк - син Микити, переможець. Мошков – син Мошка. (Фамилия Мошков образована от имени Мошко – просторечной формы одного из церковных имен: Мирон (в переводе с греческого «благоухающий»), Парамон(греч. «твердый», «надежный», «верный»), Моисей (предположительно от египетского «извлеченный из воды»).
Павленко – син Павла – (в переводе с греческого - "маленький").
Павлік – (Крестильное мужское имя Павел в переводе с латинского означает «малый». Основой же для фамилии послужила его просторечная, уменьшительно-ласкательная форма – Павлик).
Петрашов – син Петраша, Петра- «камінь, «скала».
Полуектов – син Полуекта (Фамилия Полуэктов восходит к каноническому мужскому имени Полиевкт, которое в переводе с греческого означает «долгожданный». В основе же фамилии лежит русская просторечная форма этого имени — Полуэкт). Самсонов – син Самсона, (сонячний)
Саприкін - належить Саприці. (Фамилия восходит к каноническому мужскому имени Софрон, которое в переводе с греческого означает «благоразумный», точнее к одному из его диалектных вариантов – имени Сапрыка. Чередование гласных о/а является результатом исторических процессов, происходящих в ходе развития языка. Согласно другой версии, в основе этой фамилии лежит прозвище Сапрон: так могли называть грубого, нахального человека. Однако эта гипотеза представляется менее верной). Сафонов – син СафонаФамилия Сафонов ведет свое происхождение от крестильного мужского имени Софоний (Софон, Сафон), которое было весьма популярным в старину и означало «господь защищает».
Свиридов – син Свирида, походить від імені Спиридон. (Согласно одной из версий, это имя происходит от латинского личного имени и означает «рожденный вне брака». Кроме того, есть предположение, что это имя имеет греческие корни и переводится как «надежный»).
Селін. (Фамилия Селин восходит к христианскому мужскому имени Сильван, которое образовалось от латинского «silvanus» - «бог лесов». В основе фамилии лежит просторечная форма этого имени — Селя).
Селіванов – син Селівана, (фамилия восходит к христианскому мужскому имени Сильван, которое образовалось от латинского «silvanus» - «бог лесов». В основе фамилии лежит просторечная форма этого имени — Селиван.
В Римской Империи Сильван был богом рабов и простого народа. Он считался покровителем и даже родоначальником культурного земледелия, хранителем дома, усадьбы, имения и его границ, где ему посвящалась роща, защитником земельных владений от покушений захватчиков, божеством растительности, животных, гор, скал, металлов и вместе с тем могучим верховным богом). Семенов – син Семена. (Фамилия Семенов ведет свое начало от мужского имени Семен, которое является производной формой древнееврейского церковного имени Симеон, что в переводе на русский язык означает «услышанный Богом в молитве»).
Сергєєв – син Сергія. (Фамилия Сергеев образована от крестильного имени Сергей, или, по-старинному, Сергий. Это имя латинского происхождения в переводе с означает 'высокочтимый, высокий').
Степушенко син Степуші. (Степуша - это народная форма крестильного мужского имени Стефан. Имя Стефан было образовано от древнегреческого слова «stefane», что в переводе на русский язык означает «венок». Так как древнерусскому языку звук «ф» не был свойственен, это имя в повседневной речи произносили как Степан).
Тарасенко – син Тараса. З грецької «смутьян, мятежник».
Тихонов - син Тихона. Канонічне ім’я. Від грецького слова eutychon, – "удачливый”.
Тішкін (Фамилия Тишкин происходит от канонического мужского имени Тихон. В основе фамилии – производная форма этого имени – Тишка. Так могли называть маленького ребенка родители и родственники. Само имя Тихон образовано от древнегреческого слова eutychon – "удачливый”).
Трющенко – син Труши (Фамилия Трущенко образовалась от канонического мужского личного имени Трифон. Пришло оно из греческого языка, и в переводе Трифон значит «роскосшествующий». Скорее всего, в основе фамилии лежит уменьшительная форма этого имени – Труша. Позднее произошло чередование с «ш» на «щ», «у» на «ю» и фамилия получила свое сегодняшнее звучание).
Феденко – син Феді–«дар богів»,
Федоренко – син Федора,Theodoros – «дар богів».
Федоров- син Федора, походить від імені Феодор (от древнегреческого Theodoros – «дар богів»),
Федосєєва – належить Федосію від давньогрецького Theodosios, що означає "даний богом”. Фесик - маленький Феся, від хрестильного імені Феодосій. З грецької мови - «Богом даний».
Харитонов - син Харитона з грецького означає «щедрий».
Юрченко –син Юрка. (Крестильное мужское имя Юрий представляет собой славянскую форму имени Георгий (в переводе с древнегреческого – «земледелец»). В основе же фамилии лежит просторечная форма этого имени — Юра).
Якушин належав Якуші. За першою версією від імені Яков («последователь»), точніше від его просторічної форми Якуш. Яков (Іаков) з давньоєврейського -«второй по рождению».
За другою, правдивішою версією, основою для прізвища послужило діалектне «якуш» – так в деяких говорах називали плотника-рєзчика, який робив прикраси на хати і суда. Крім того, в волзьких говорах якушей називали жабу. Янчишин належав Янчиші від церковного імені Іоанн, «милость Божа». Ярошенко – син Яроша , від крестильного імені Ієрофєй ,hieros’ -'священний' і ‘theos’ - 'бог'. В основу прізвища лягла українська коротка форма - Ярош. Янцев – син Янця, від церковного імені Иоанн. Янц — зменшувальна форма імені Ян, яке є західнослав’янським варіантом канонічного імені Іоанн ( «милость Божия»).
| |
| Категория: У вільний час | Добавил: Lija | |
| Просмотров: 3759 | Загрузок: 0 | |