Каталог статей
| Главная » Статьи » Сценарії |
Різдво
Дійові особи: Дід Матвій, Батько, Мати, Бабуся, Внучка Марічка, Жид, Звіздар, Ангел, Пастушки(4), Царі (3), Чорт, Смерть, Міхоноша. Дія 1. (Сільська хата в Карпатах. Сім’я готується до Святої вечері. Мати біля печі варять страви, Батько лагодить свічку, в підсвічник. Діти біля нього спостерігають.) Івась: Тато прошу розказати, Що за дивне нині свято? Марічка: Чом мама жваво Так готують всякі страви? Батько: Бо то, милі діти, Нині в нас велике свято. Марічка: Свято? Взимку? Івась: Диво! Ооо!.. Батько: Так, діти: Різдво. Марічка: Свято, кажете… Чудесно… А що значить це? Батько: Рождество. Це подія не проста: День народження Христа. Два віки… Світ звеселився: Ісус Христос нам народився Івась: Де? Коли? Марійка: В якій країні? Батько: В Вифлеємі… В Палестині. У стаєнці, "між бидляти”, У пастушій вбогій хаті» Івась: Ото диво!… Чудасія… Батько: Народився нам месія, Провідник до щастя люду… На землі творив він чуда. Івась: Які? Прошу розказати! Батько: Йдуть до нас Різдвяні свята, Підемо в церкву… Попри свято Будуть гості.. Розказати?.. Краще хай колядники Вам покажуть залюбки. Дія 2 (Гасне світло поволі. Сім’я готується до вечері, батько вносить сіно, дідуха ставить в кут. Мати застилає сіном стіл, накриває і обрусом. Батько запалює свічу. Моляться. Вечеряють. Світло поволі ясніє. Чути стукіт тричі в двері.) (За сценою чути коляду « Нова радість стала.») Звіздар: Пустіть, ґаздо, нас до хати Дитя Боже прославляти! Батько: Просим, просим гості любі, Колядоньці раді будем! Звіздар: Дивна радість сталась нині: У далекій Палестині Звізда ясна ся з’явила, Всьому світу возвістила Дивну радість… Люди йдуть, Ось і ми рушаєм в путь. 1-й Ангел: Слава Богу! Мир цій хаті! Ми прийшли вам розказати Про чудесною новину, Про небесною дитину. Звіздар: Весь світ нині звеселився, Бо син Божий народився! І ви, браття, звеселіться, Рожденному поклоніться. 1-й пастух: Розкажімо, як ми там були, Що ми бачили і чули. 2-й пастух: Ми вночі при вівцях спали І не чули, і не знали, Що коїться в небесах У тих земних сторонах. 3-й пастух: Аж тут раптом серед ночі Протираєм сонні очі. 4-й пастух: Чуєм: наче хтось співає, А на небі зірка сяє. 1-й пастух: Ми всі нині повставали. Ще й з собою дари взяли. 2-й пастух: До вертепу поспішили, Щоб побачить дитя миле. 3-й пастух: А та зірка в небесах Всім показувала шлях. 4-й пастух: Ми Ісусові вклонились, Богу - Господу молились. 1-й пастух: І всміхнулась Божа мати, Повна ласки й благодаті. 2-й пастух: Та й Ісусик нас вітав, Ручками благословляв. Дія 3. (Входять три царі. Коляда "Тріє царі, де ідете”.) Три царі (разом): Слава Богу! Батько: Просимо, просимо до хати Подорожніх завітати! (Заходять три царі.) Цар1: Мир Вам в хату, добрі люди, Хай добро усюди буде! Цар 2: Ми з далеких доріг, Чужоземних сторін. Цар 3: Залишили свій увесь почет і палати, Щоб до Божого царя завітати. Цар 1: Із дарами оцими йдемо нового царя привітати. Цар2: Ми ідемо з колядою За небесною звіздою. Котра нам ся об’явила - Прихід Месії звістила Цар 3: Ми ідем вклонитись Богу Тай зблудилися з дороги. То пустіть нас відпочити. Дія 4. (Входить Жид, Царі відходять на другий план) Жид: Ґутен морґен. Я прийшов до вас в самий добрий час. Ай-вай-вай! Ту столько люду, будут торґi. Може куплю, може уторгую, Все міняю, все купую А що треба, то продам, Бо я маю файний крам. Пастух 3: Ми не міняємо і не торгуємо І тебе тут, жиде не потребуємо. Ми нині Месію вітаємо, Що прийшов до нас з неба! Жид: Хлопи подуріли: Вже не сіют і не косят, А спасення в Бога просят. Ой панов’є, дармо ждати - Прийде Ірод: всіх за ґрати. Пастух 1: О ні, того вже не буде! Не такі сьогодні люди, Щоб з тобою ґендель мати І про Бога забувати. 2-й пастух: Іди, жиде, геть із хати. А як ні - хапай торбину І гайда у Палестину. Жид: Вай-вай, жида виганяти Із теплісінької хати?! Я політик не веду. Я не лаюсь, не краду. Що купую - то за гроші: Масло, яйця, сир, калоші… Жида з хати виганяти? Жида бити, жида пхати? Жида били єгиптяни, Били німці, мусульмани, Бив москаль, били козаки, Ну а жид - живий бідака. Як женете - то вступлюся, Але я ще повернуся. Дія 5. (З’являється Чорт, тягне за руку царя Ірода.) Чорт: Світлий царю, глянь: усюди Вештаються оці люди Чи не чинять чогось злого, До царя ідуть нового. Ірод: Як, царя. Та ж я є цар Всього світу володар, Чи не так? А хто, ви люди, Цар 1: Не якісь ми там приблуди А ідем із Палестини Поклонитись Бога сину. Цар 2: І цареві світу всього!… Чорт: Володарю землі і неба, тут всі, хто чесний, - проти тебе! Ірод: Ти диви!… Та ж я Є царем у Палестині… Звеліваю: військо взяти, Самозванцю голову стяти? Цар 3: Зло страшнеє, царю, вчиниш: Та ж той цар - мала дитина. Ірод: То тим більше: військо взяти Малих діток порубати В моїм місті Вифлеємі Нехай буде, як в Едемі. Ангел: Годі царю, зло чинити, Не дозволю діток вбити! Ірод: Як? На силу бунтівничу Смерть страшну на вас покличу, Гей, Смертонько, гей, небого, Йди сюди на допомогу! Дія 6. (З’являється смерть.) Смерть: Що накажеш? Що діяти? Ірод: Дітям голови стинати. В кожнім домі чи в оселі, У колисці чи в постелі Воякам дітей хапати Й любо голови стинати! Бо в цій країні буде один цар - Я! 3-й пастух: Ти є цар, та тільки земний, А вродився цар таємний, Що буде понад царями Над землею, небесами! 4-й пастух: То не цар, то вічний Бог, Що панує без тривог. Ти боїшся того Бога, Бо лиха твоя дорога! 1-й пастух: А тому не винну й гожу Чисту Діву - Матір Божу Хочеш нині ти зловити! Хочеш вбити! Ірод: Замовчіть, прокляті, Бо скараю вас в цій хаті! А ви, мої воїни завзяті, ідіть по всій країні І наказ мій понесіть: Всіх дітей в краю зібрати! Всіх дволітніх постинати! Кожен хлопець до двох літ Хай загине! Так скажіть! А між ними, певно, й він Знайде свій смертельний скін, А тоді і вам не жити, Хто вас буде боронити! Пастух2: Годі, браття, зло терпіти! Пастух3: Царські трони повалити! Ангел (хрестить Ірода): Що затіяв ти, лукавий? Знає світ, що ти не правий. Ти замислив Христа вбити? То тепер тобі не жити! Кару Божу я засилаю Смерть на тебе посилаю. (Входить смерть, розмахуючи косою). Смерть: Я косою всіх стинаю, І до вас не забарюся, А тепер часу не маю, Бо за іродом спішуся. (Б’є косою Ірода. Той падає). Ірод: Що?!! Бунт, зрада!!! О Смерте, Смерте моя мила, Ти ж мені цілий вік служила. Смерть:(немов відлуння) О-го-го-го! Нi синку, їх нам не здолати. Ходім зі мною в темряви і вічності палати. Бо мале дитя в яскині Має владу в світі нині, Мушу я йому служити, А тебе я маю вбити. Ірод (падаючи): Ой, як з дідькової діжі Щось болить, пече і ріже. Чорт: Ха, а ви хочете до неба? А вас там давно не треба. Для вас пекло вже готове - Не баріться, і в панове. Розрішать всі ваші спори І содоми, і гомори. Всіх в кайдани замикаю, В пекло вилами впихаю. Бо ви є нарід негідний І для неба непотрібний. Діти старших не шанують Роблять збитки і пустують, Рідну мову зневажають, І батьків не поважають. За ці збитки і капості Я вам всім зламаю кості. (Ходить по хаті, підступає до жида, той ховається за колядників. Чорт тікає з хати). Ангел (навздогін хрестить чорта): Пропадай же, сатано! А ви, дітки, не лякайтесь - Батьків своїх не цурайтесь. І вас Господь не упустить, Та до неба всіх допустить. Будете там вічно жити, І його за все хвалити. Лише Бога величайте, І для нього заспівайте! (колядують). Жид (Визираючи з-за колядників): Повіншую вам, як жид добренький - Хай від вас втіче біда усенька. Нивка родить по сто кіп, Сто колосків в один сніп. Хай вам родить і овес І ваш кінь, і ваш пес. І не бракне молока Від корови і бика. Хай розквітне кожен прут, І яйце знесе когут!.. А за теє віншування Дайте щось - не їв від рання. (Жид виходить) Дія 7. Цар 1: Сотні років ми страждали На Месію всі чекали. Цари 2: Аж тут ангел об’явився: Світ неволі провалився. Цар 3: Вже негоже нам журитись Ходім Богу поклонитись! Звіздар: Звізда осяє світлом нам дорогу Ходімо разом поклонитись Богу! Цар 1: Ходімо, браття, до месії, Де квітнуть зріють наші мрії. Цар 2: Ген через гори і долини Благати, щастя для Вкраїни. | |
| Категория: Сценарії | Добавил: Lija (02.01.2012) | |
| Просмотров: 815 |